Карл XII в Україні. Розповідь каролінера.
Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро Коли росіяни побачили, що вони не можуть перейти річку Ворсклу посередині Полтави і перевести військо у місто, вони вийшли уночі зі свого табору і у кількох місцях вздовж річки подали сигнали про те, що вони хотіли б перетнути річку і дістатися того місця, де знаходилася шведська армія. Але до того, як я опишу те, як росіяни перетнули річку, я хотів би написати про те, де король Швеції розташував частини свого війська вздовж Ворскли між Полтавою і Переволочною, де Ворскла впадає в Дніпро (з приміток: рахуючи від Полтави і Старих Санжар). Перша частина армії розташувалася недалеко від Полтави, друга – у місті Старі Санжари біля Ворскли, де граф Мейерфельдт знаходився з усім своїм полком, далі – у місті Беліц розташувався загін під керівництвом підполковника Томаса Функа, і там, де Ворскла впадає у Дніпро – стояв загін з 500 військових під керівництвом підполковника Сільверєльма. У той день, коли росіяни планували перетнути Ворсклу, вони зробили фальшиву тривогу – подали сигнали про те, що вони нібито хотіли перетнути річку у двох місцях одночасно, як я описував раніше. Над Полтавою, де вони і перейшли річку, і під Полтавою. Король розділив армію на дві частини. Найбільшу частину він залишив над Полтавою, разом з фельдмаршалом Реншельдом, щоб вони зустріли росіян, які вже перейшли річку над Полтавою.
Король сам поїхав з меншою частиною армії, що прямувала у перехід під Полтавою. Коли король дістався цього місця, його поранив пострілом у ногу російський козак з протилежної сторони річки, яка у тому місці не була дуже широкою. У козаків були довгі рушниці, які вони називали турками.
Постріли долітали на відстань до 500 кроків. Вони були снайперами і намагалися вбивати ворогів на далекій відстані. Коли фельдмаршал Реншельд побачив, що росіяни перейшли річку і почали встановлювати укриття, він хотів напасти на них до того, як вони змогли б встановити бруствер (мурована або дерев'яна фортифікація з бійницями – Ред.).
Через те, що у нього не було багато піхоти, він наказав драгунам маршувати поруч з вершниками. Це рішення було правильним, але під час підготовки, він почув новину про те, що король був важко поранений.
Тому він був змушений зупинити свою підготовку маневру і спрямувати свою частину армії до короля. Таким чином звільнивши місце для росіян, де вони змогли реалізувати свої плани. Це була та сама частина загону, яку король атакував у той же день, коли розпочалася Полтавська битва.
місце поранення Карла 12 зараз
